Ми часом підлаштовуємсь під інших,
Залежимо від висновків людей:
Нехай побачать, що і я не гірший.
Й байдуже,що безбожний ряд ідей.
Ми аплодуєм тим, хто нам підлестив,
І з натовпом вигукує: розпни!
А істину й не прагнемо донести.
Як прагнемо - лякаємось "мовчи".
Ворожість ми навчились маскувати,
І братовбивство в серці, сміх в устах.
Як Богу на все це реагувати?
Невже не бачим, що живем в гріхах?
Любов до грошей й заздрість в нас - старання,
А бідність завжди списуєм на лінь.
Розмиті межі, цінності, бажання,
І тягне нас земля, не вабить височінь.
У свою душу подивись, читачу.
Чи ти Господня донька, Божий син?
Прийшов Спаситель на Планету нашу,
Змінити серце може Він один.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Руки друзей - Тихонова Марина Во Христе мы все - одна семья. И каждому из нас необходима поддержка
друг друга. Просите у Бога больше любви и сострадания друг к другу,
не жалейте проводить время в молитве за "своих по вере". - Это то, чему меня учит Бог в последнее время.
Теология : Пятидесятничество и Харизматия (ЕЩЁ 4!) - Восхотелось мне и дальше быть таким передовым и святым, как Фёдор Капинос. С помощью благосовенного Александра Зайбель продолжаю своё творчество.
